2007

• 

Деталі

Категорія: Монографії ІГНС

1. Геологічні науки. — Антропов В.М. (ДСП "Комплекс"), Белєвцев Р.Я., Бойко Л.М., Бондар Ю.В., Бондаренко Г.М., Бухал А.В., Бухарєв В.П., Вовк І.Ф. (МАГАТЕ), Глеваський Є.Б., Долін В.В., Дубчак С.В., Дудар Т.В., Єпатко Ю.М., Жебровська К.І., Забулонов Ю.Л., Злобенко Б.П., Ковалюх М.М., Коваль В.Б., Кононенко Л.В., Крамар О.О., Куліш Є.О., Лисенко О.Б., Лисиченко Г.В., Нагорський В.О., Олександрова Н.В., Пушкарьов О.В., Радчук В.В., Садолько І.В., Семенюк М.П., Скаржинський О.В., Скворцов В.В., Скворцов Д.В., Скрипкін В.В., Соботович Е.В., Степанов В.О., Сущик Ю.Я., Чебаненко С.І. (ІГМР НАН України), Шабалін Б.Г., Шраменко І.Ф. Чорнобильська катастрофа — 20 років: участь Інституту геохімії навколишнього середовища в подоланні наслідків / За ред. Е.В. Соботовича, Г.М. Бондаренка, Г.В. Лисиченка. — /Ін-т геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України/. — К.: Салютіс, 2006. — 408 с. (47,43 ум. др. арк.) — Наклад 300 прим. — ISBN 978-966-96903-0-2.

У виданні висвітлено участь працівників Інституту геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України (далі Інститут) у мінімізації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС упродовж 1986-1987 pp. та подальших наукових дослідженнях щодо поводження з чорнобильськими радіоактивними відходами, радіоекологічного моніторингу, дезактивації та автореабілітації радіоактивно забруднених територій України. Наведено низку документів та фотографій, які віддзеркалюють участь окремих підрозділів та працівників Інституту в роботах поставарійного періоду. Подано списки працівників Інституту (на час аварії — співробітники Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР) — безпосередніх учасників ліквідації аварії на ЧАЕС — та перелік НДР, які виконано Інститутом за період з 1986 р. до теперішнього часу.

Для фахівців, історіографів, а також широкого читацького загалу.

2. Геологічні науки. — Комов І.Л. (ІГНС НАН та МНС України) Радиационная минералогия и геохимия / За ред. Є.О. Куліша та Г.Т. Остапенка. — /Ін-т геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України/. — К.: Наук. думка, 2006. — 440 с. (27,0 ум. друк. арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN 966-00-0760-4.

У монографії наведено результати наукових досліджень у галузі радіаційної мінералогії та геохімії. Викладено загальні відомості про вплив природного і штучного опромінення на мінерали. Узагальнено матеріал з дослідження центрів забарвлення та аналізу реальної структури мінералів за допомогою опромінення. Показано, що за зміною внутрішньої структури мінералів під впливом опромінення можна отримувати різну генетичну інформацію. Подано рекомендації з використання цих даних при пошуках корисних копалин, оцінці якості та облагороджування сировини, захороненні радіоактивних відходів і для боротьби з радіологічним тероризмом. Відображено переваги радіаційної нанотехнології.

3. Геологічні науки. — Комов І.Л., Куліш Є.О. (ІГНС НАН та МНС України) Неметаллические полезные ископаемые (ресурсы, оценка, комплексное использование) / За ред. Є.Ф. Шнюкова. — /Ін-т геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України/. — К.: ІГНС НАН та МНС України, 2007. — 501 с. (42 друк. арк.). Наклад 300 прим. — ISBN 966-00-0867-7.

У монографії представлено результати наукових досліджень та узагальнення наявного материалу про родовища неметалічних корисних копалин. Подано характеристику физичних і хімічних властивостей, методів оцінки родовищ неметалічних корисних копалин. Наведено відомості про широкомасштабне та багатоцільове їх використання в виробництві промислової та сільськогосподарської продукції, при створенні наукоємних технологій та одержанні конструкційних материалів, композитів, спеціальної кераміки. Одне з центральних місць у книзі відводиться інформації про мінеральний склад індивідуальних родовищ, які є характерними представниками головних світових геолого-промислових і генетичних типів. Охарактеризовано методи облагородження мінеральної сировини, зміна їх фізико-хімічних і технічних властивостей на основі використання гаммаопромінення. Побудова книги знаходиться у відповідності з номенклатурю неметалічних корисних копалин у загальній систематиці мінеральної сировини, з виділенням родовищ мінералів, кристалів, хімічних елементів або їх сполук, та прихованоокристалічних речовин, гірських порід з урахуванням головних галузей їх використання.

4. Геологічні науки. — Куліш Є.О. (ІГНС НАН та МНС України), Нирков Є.А. (Південний науковий центр Россійської академії наук, Новочеркаський політехнічний інститут) Топоминералогия и прогнозно-поисковая модель вольфрамового оруденения Кавказа /за ред. В.М. Воєводіна. — /Ін-т геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України/. — К.: Логос, 2007. — 255 с. (21,25 ум. друк. арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN 978-966-02-4360-6.

Вивчено об’єкти вольфрамової мінералізації Північного Кавказу, включно з найкрупнішими, — Тирниаузьке та Кти-Тебердинське родовища. На основі мінерально-парагенетичного аналізу складено вікову схему синхронизації процесів фанерозойського вольфрамового зруденіння на просторово відокремлених об’єктах вольфрамової мінералізації. Виявлено мінералого-геохімічні особливості та генетичну спорідненість різноформаційних родовищ вольфраму, наведено дані з типоморфізму шеєлиту, його мінералів-супутників та їх мінеральних асоціацій. Встановлено провідну роль синрудного кремній-лужного метасоматозу та пов’язаного з ним розвитку шеєліт-польовошпат-кварцових агрегатів. Встановлено, що еволюційна топомінералогія мінеральних спільнот відображає просторово-віковий розвиток процесів рудоутворення та слугує базовим елементом пошуково-оціночної моделі для великоомасштабного і локального прогнозування вольфрамового зруденіння.

5. Геологічні науки. — Куліш Є.О., Покалюк В.В., Яценко В.Г. (ІГНС НАН та МНС України) Петрохимия раннепротерозойских метакластолитов нижней свиты Кривбасса в связи с условиями их седиментации /за ред. Є.Б. Глеваського. — /Ін-т геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України/. — К.: Логос, 2007. — 76 с. (4,4 ум. друк. арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN 978-966-02-4360-6.

Методами багатовимірної статистики (факторний аналіз) проанализировано петрохімічні особливості ранньопротерозойських метакластолитів нижньої теригенної світи криворзької метаморфічної серії. Виделено й охарактеризовано 14 петрохімічних літотипів, що окреслюють всю сукупність теригенних порід світи. Петрохімічні літотипи, що виділено, проінтерпретовано з точки зору літології і фаціальних умов накопичення. Наведено середні склади петрохімічних груп на рівні формацій та підформацій. Проаналізовано взаємозв’язок петрохімічних особливостей порід, тектонічних та фаціальних умов їх седиментації. Сумісний аналіз значень різних модулей з використанням даних про середні склади на основних стратиграфічних рівнях дозволив в тій чи іншій мірі оцінити петрохімічну еволюцію теригенної серії покладів скелюватської світи у вертикальному разрізі та по палеофаціальному профілю.

6. Геологічні науки. — Белевцев Р.Я., Бойченко С.Г. (Ін-т геофізики НАН України), Спивак С.Д., Николаенко В.И., Волощук В.М. (Укр. НДІ гідромет.), Дудко В.С., Блажко В.И, Ковалюх Н.Н., Кузенко С.В., Курлов Н.С. (Криворізька геологорозвідувальна експедиція Мінекології), Самчук А.И., Козак С.А. (ІГМР НАН України), Высотенко О.А. Термодинамика газового обмена в окружающей среде / Под ред. Р.Я. Белевцева. — /Ін-т геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України/. — К.: Наук. думка, 2007. — 248 с. (15,5 ум-др.арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN 978-966-00-0662-1.

У монографії на основі експериментальних даних проведено термодинамічний і статистичний аналіз геохімічних процесів у навколишньому середовищі — зоні гипергенезу, ґрунті, рослинах, атмосфері, підземних і поверхневих водах, кристалічних масивах за участю газів, важких і радіоактивних металів під впливом природних і техногенних чинників. Простежено еволюцію газового обміну в навколишнім середовищі з докембрію по теперішнього часу, в тому числі вільного кисню і диоксиду вуглецю, показано їх роль в сучасних геохімічних, біогеохімічних і кліматичних процесах. Запропоновано сценарій вікового ходу в атмосфері основних парникових газів, визначено вік і фізико-хімічні умови сучасних гіпергенних і грунтоутворюючих процесів, запропоновано нову генетична модель великих уранових родовищ в Українському щиті, розглянуто характер впливу сучасної енергетики на навколишнє середовище, умови глибинної екологічно безпечної ізоляції довгоіснуючих радіоактивних відходів у кристалічних масивах.

Для фахівців, що займаються питаннями геохімії, термодинаміки, геології, кліматології навколишнього середовища.

7. Геологічні науки. — Азаров Н.Я., Анциферов А.В., Шеремет Е.М., Глевасский Е.Б. (ІГНС НАН та МНС України), Есипчук К.Е (ІГМР НАН України), Кулик С.Н., Журахович Т.К., Пигулеский П.И., Николаев Ю.И., Николаев И.Ю. Сетая Л.Д., Захаров В.В., Курлов Н.К. Геолого-геофизическая модель Криворожско-Кременчугской шовной зоны Украинского щита / За ред. А.В. Анциферова — /УкрНІМІ НАН України/. — К.: Наук. думка, 2006. — 197 с. (19 ум. друк. арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN 966-00-0700-0.

Монографія продовжуе cepiю праць з вивчення будови, формування та розвитку найваж-ливіших структур Українського щита — шовних зон. 3 позицій теорії тектоніки плит розроблено модель Криворізько-Кременчуцької міжмегаблокової шовної зони на ocновi комплексного аналізу геолого-геофізичної інформації, отриманої в результаті геологічних, гpaвi-, сейсмо-, магнітометричних досліджень та суттєвого внеску геоелектричних даних, отриманих методами магнітотелуричного зондування та магнітоваріаційного профілювання. В результаті експериментальних спостережень природного електромагнітного поля Землі виявлено Kipoвоградську аномалію високої електропровідності. Наведено об'емну модель розподілу геоелектричних параметрів. У рамках прийнятих тектонічних уявлень розглядувана зона уявляється елементом сутури, розташованої на межі епіархейського Середньопридніпровського та протерозойського Інгульського (Кіровоградського) мегаблоків.

8. Геологічні науки. — Шумлянський В.О. (Ін-т фундаментальних досліджень Української наукової асоціації), Макаренко М.М. (Казенне підприємство "Кіровгеологія"), Колябіна І.Л. (ІГНС НАН та МНС України), Субботін А.Г. (ІГН НАН України) та ін. Моніторинг природного середовища після добування урану способом підземного вилуговування / За ред. В.О. Шумлянського. — /Інститут фундаментальних досліджень Української наукової асоціації, м. Київ/. — К.: Логос, 2007. — 212 с. (11,43 ум. др. арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN

У монографії розглянуто комп’ютерні моделі фізико-хімічних процесів інфільтраційного уранового рудоутворення в еоценовому водоносному горизонті Девладівського родовища, підземного вилуговування урану через свердловини, а також самовідновлення підземних вод горизонту протягом 1983-2005 рр. Наведено дані моніторингу підземних вод (залишкових технологічних розчинів) продуктивного горизонту і комплекти карт розподілу компонентів-забруднювачів підземних вод станом на 1982, 1991, 1997, 2005 роки. Виконано комп’ютерне моделювання динаміки зміни залишкових розчинів і вміщуючих порід продуктивного горизонту і визначено час самовідновлення підземних вод відносно окремих компонентів-забруднювачів. Монографія буде цікавою для фахівців з підземного вилуговування, гідрогеологів, екологів та студентів відповідних спеціальностей.

9. Геологічні науки. — Шульга В.Ф. (Ин-т геологических наук НАН Украины), Здановски А., Зайцева Л.Б., Маничев В.И. (ИГОС НАН и МЧС Украины) и др. Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов / За ред. В.Ф. Шульги. — /Ін-т геологічних наук НАН України/. — К.: Логос, 2007. — 256 с. (13,8 ум. друк. арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN 978-966-585-054-0.

У монографії викладено результати кореляції карбонових вугленосних формацій Львівсько-Волинського і Люблінського басейнів, проведеної в рамках міждержавного польсько-українського проекту. На основі комплексного порівняльного історико-геологічного аналізу виконано наступне: літо-, хроно- та біостратиграфічне розчленовування вугленосних відкладень; виявлені особливості літолого-фаціального складу, будови, вугленосності, умов утворення вугленосних формацій і підформацій (генетичних асоціацій); дано перспективну оцінку освоєння промисловістю вугільних родовищ, розташованих на прикордонній території України і Польщі. Робота є першим подібним дослідженням для вугленосних формацій Львівсько-Волинського і Люблінського басейнів.

Для широкого кола фахівців, які проводять наукові дослідження, пошуки, розвідку і промислове освоєння вугільних родовищ Львівсько-Люблінського басейну.

10. Геологічні науки. — Самчук А.І., Кураєва І.В., Єгоров О.С. (усі — ІГМР НАН України), Манічев В.Й. (ІГНС НАН та МНС України), Стадник В.О., Строй А.М., Красюк О.П., Худайкулова О.О., Огар Т.В., Білик В.В., Батієвський Б.О. (усі — ІГМР НАН України) Важкі метали у ґрунтах Київського Полісся та Київського мегаполісу. — К.: Наук. думка, 2006. — 108 с. (6,7 ум. друк. арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN 966-00-0805-8.

У монографії наведено результати дослідження розподілу мікроелементів у ґрунтах лісових, лугових ландшафтів Українського Полісся та урболандшафтів Київського мегаполісу. Розглядаються основні еколого-геохімічні критерії стійкості ландшафтів. Визначено форми знаходження та ступінь рухомості важких металів у ґрунтах Українського Полісся. Запропоновано молекулярно-колоїдну модель утворення мобільних форм мікроелементів у ґрунтах. Описано гідрогеохімічні дослідження ґрунтових та підземних вод у промислових районах м. Києва.

11. Ядерна фізика. — Норми і правила з ядерної і радіаційної безпеки. НП 306.4.133-2007. Загальні положення забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах / Соботович Е.В., Спасова Л.В., Злобенко Б.П. та ін. — К.: Державний комітет ядерного регулювання. — 2007. — 29 с. (українською та російською мовами).

Ці Загальні положення розроблені відповідно до законів України "Про поводження з радіоактивними відходами" та "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення".

Загальні положення встановлюють основні критерії, вимоги та умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при захороненні радіоактивних відходів (далі — РАВ), які відповідно до законодавства України підлягають захороненню у стабільних геологічних формаціях (геологічних сховищах), на всіх етапах життєвого циклу сховища з метою захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища.